Результати лікування первинних хворих з поганим прогнозом (Аmato, 1995)
Повна ремісія у 71 % хворих. Відсутність рецидиву після видалення резидуальної пухлини у 24 % хворих. Прогресування пухлини у 5 хворих. Відсутність рецидиву протягом трьох років у 91 % хворих.
Saivage терапія (Pizzocaro, 1992)
Схема V I P
-
Іфосфамід 2,5 г/м2 1-й і 2-й день.
-
Месна 2,4 г/м2 1-й і 2-й день.
-
Цисплатин 100 мг/м2 3-й день,
-
40 мг/м2 5-й день.
-
Вінбластин 6 мг/м2 3-й день.
-
Інтервал між циклами 28 днів (4 цикли).
Прогноз хвороби у пацієнтів з пухлинами яєчка залежить від стадії захворювання і гістологічної будови пухлини. Він є сприятливим у разі семіноми, за якої 5-річна виживаність пацієнтів наближається до 100 %.
Несприятливим прогностичним фактором вважається наявність підвищеного рівня ХГ. Доведено, що зниження рівня ХГ у процесі променевої терапії або ПХТ свідчить про ефективність лікування, і навпаки, його підвищення під час терапії і в процесі подальшого спостереження - про несприятливий прогноз. Відомі випадки, коли у разі підвищення рівня ХГ у хворих з семіномою виявляли заочеревинні метастази іншої гістологічної будови (ембріональний рак і хоріонепітеліому), незважаючи на те, що первинну пухлину досліджували з допомогою серійних зрізів.
За несеміномних пухлин прогноз є гіршим, проте застосування активної хірургічної тактики (заочеревинна лімфаденектомія) і сучасної ПХТ дозволяє покращити результати лікування.
Отже, активне виявлення хвороби, рання діагностика, адекватне оперативне втручання, променева або медикаментозна терапія з застосуванням найсучасніших хіміопрепаратів допомагають досягти добрих результатв у лікуванні хворих з пухлинами яєчка
